Чистота – запорука здоров'я!
До надзвичайних ситуацій природного походження відносяться інфекційні хвороби, тобто хвороби які передаються від хворої людини до здорової.
На інфекційні хвороби хворіють не лише люди, але і тварини. Причому деякі хвороби тварин легко передаються людям. Такими хворобами люди можуть заражатися від собак, кішок, корів, коней, овець, голубів, курей, наприклад – під час догляду за ними або в разі споживання молока або м'яса хворих тварин. Дуже велику роль в боротьбі з цим захворюванням грає дотримання чистоти і правил гігієни, які не лише в значній мірі знижує небезпеку захворювання, але і укріплюють здоров'я. Чистота тіла, дотримання чистоти в житлових і адміністративних приміщеннях, у дворі місцях суспільного користування, на кухні і так далі оберігає людину від попадання в організм мікроорганізмів заразливих захворювань. До особистої гігієни відносяться: догляд за шкірою, за порожниною рота, дотримання режиму, заняття фізкультурою і загартування організму, догляд за одягом і взуттям.
Велике значення для здоров'я людини має догляд за шкірою, оскільки шкіра оберігає організм людини від проникнення мікробів, від різних пошкоджень. Шкіра регулює теплообмін, оскільки через неї виділяється надлишкове тепло. Але шкіра легко забруднюється пилом, що знаходиться в повітрі, на землі і різних предметах, з якими стикається людина. Разом з пилом на шкіру потрапляють мікроби у тому числі і хвороботворні. Щоб шкіра була чистою, потрібно щодня умиватися з милом, щодня митися до поясу або приймати душ. Вода, призначена для умивання або душу повинна мати кімнатну температуру: прохолодна вода освіжає, надає бадьорості, укріплює нервову систему і загартовує організм.
Руки треба постійно тримати в чистоті, оскільки вони забруднюються більш всього. Руки необхідно мити обов'язково перед їдою, а також після прибуття додому, після відвідин туалету.
Не рідше за один раз на тиждень потрібно митися в лазні під гарячим душем або у ванні з подальшою зміною натільної і постільної білизни.
Щоб зберегти зуби, необхідно регулярно чистити їх зубною пастою (вранці і перед сном), періодично проводити профілактичний огляд у лікаря-стоматолога.
Одяг і взуття завжди мають бути чистими. Тому їх необхідно чистити щодня. Знятий верхній одяг потрібно тримати в шафі або на вішалці в передпокої.
Одним з основних шляхів поширення вірусних захворювань є контактний, коли збудники передаються безпосередньо хворій людині. При розмові, чханні і кашлі хворі виділяють в повітря безліч найдрібніших крапельок, в яких знаходяться мільярди мікробів. Здорова людина разом з повітрям вдихає їх. Небезпеку поширення збудників подібним шляхом можна значно зменшити, якщо хворий при кашлі, чханні або розмові прикриватиме ніс і рот хусткою або марлевою пов'язкою. В той же час здоровим людям в період поширення простудних захворювань рекомендується, по можливості, обмежити користування суспільним транспортом і не вступати в контакт з хворими людьми.
До цих пір не зжиті випадки інфекційних захворювань в літній період. В цей час збудники інфекційних хвороб можуть передаватися при купанні у воді (водний шлях) і при вживанні їжі, води і продуктів, заражених мікробами (харчовий шлях).
Інколи інфекція поширюється комахами – переносниками збудників багатьох хвороб. До них відносяться комарі, мухи, кліщі, воші і так далі.
У цей період дотримання заходів і правил особистої і суспільної гігієни набуває первинного значення.
Під час літнього відпочинку купатися потрібно лише в спеціально відведених для цього місцях.
Овочі і фрукти потрібно ретельно обмивати кип'яченою водою; молоко і воду вживати лише після кип'ятіння.
Продукти харчування і питну воду слід зберігати лише в ретельно закритій тарі. Посуд має бути чистим. Перед вживанням хліб рекомендується обпалювати на пальнику або прогріти в духовці, печі.
Після прийому їжі посуд має бути негайно вимитий гарячою водою з милом і поставлений в шафу. Хліб та інші продукти харчування заховати в тару і також поставити в шафу.
Обідній стіл потрібно вимити гарячою водою і досуха витерти. Після цього підмести кімнату.
Велике значення має утримання в чистоті житлових приміщень. У квартирі треба щодня проводити вологе прибирання – стирати пил зі всіх предметів і меблів, протирати підлогу, стежити за чистотою місць суспільного користування (щодня мити і чистити раковини, плити, вологою ганчіркою протирати підлогу коридору, передпокою і тому подібне).
Дітям також треба утримувати в чистоті не лише своє тіло, але і одяг, взуття, приміщення в якому ви знаходитеся. Це головна умова здоров'я людини!
Формування здорового способу життя
Формування в учнів позитивної мотивації на здоровий спосіб життя в підлітків.
Аналіз причин уживання наркотичних речовин та як наслідку — стану здоров'я учнів підтверджує, що потрібно шукати нові методи освіти і виховання щодо збереження і зміцнення здоров'я молодого покоління.
Навчальний заклад є основною ланкою в ланцюгу створення в учнів стереотипу здорового способу життя, формування індивідуального та громадського здоров'я.
Навчання здоровому способу життя має бути системним і сприяти гармонійному розвиткові психофізичних здібностей учнів. Воно не повинне зводитися до періодичного інформування учнів з питань збереження здоров'я, а має передбачати комплекс систематичних заходів, спрямованих на забезпечення школярами здорового способу життя як складової соціалізації.
Методологічною основою формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя в дітей та молоді є гуманістична модель освіти, сутність якої полягає у створенні сприятливої соціокультурної ситуації, готовності до формування в них суспільно значущої життєвої стратегії.
Поняття «здоровий спосіб життя» розглядається у співвідношенні тріади:
ЗДОРОВ’Я = ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ + КУЛЬТУРА ЗДОРОВ’Я
Здоров'я за визначенням ВООЗ — це стан повного фізичного, душевного (духовного) та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби або фізичних вад. Тому здоров'я розглядається не лише як ресурс, а як мета життя. За Національною програмою «Діти України» визначено чотири аспекти здоров'я: фізичне, психологічне, духовне і соціальне.
Результатом сформованості здорового способу життя є культура здоров'я як інтегративна якість особистості і показник вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок формування, відтворення та зміцнення здоров'я, що характеризується високим рівнем культури поведінки стосовно власного здоров'я та здоров'я оточуючих.
Методологічним підґрунтям концепції є діяльний і системний підходи до формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.
Базовими принципами формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя дітей та молоді є:
• принцип, науковості і доступності знань, адаптація відповідних наукових знань для всіх ланок освіти з урахуванням особливостей різних вікових категорій; взаємозв'язок науки про здоров'я з практичним досвідом;
• принцип системності і наскрізності означає, що процес формування здоров'я людини, природних та соціальних умов його збереження і зміцнення організується як системний педагогічний процес у логічному зв'язку всіх його етапів; спрямовується на гармонійний і різнобічний розвиток особистості;
• принцип безперервності та практичної цілеспрямованості передбачає наступність у реалізації напрямів та етапів цієї роботи на різних освітніх рівнях; охоплює всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської молоді; здійснюється в різних соціальних інститутах, у навчальній та позакласній виховній роботі;
• принцип інтегративності передбачає синтез теоретичних, емпіричних і практичних знань у цілісній картині про здоров'я та здоровий спосіб життя;
• принцип відкритості передбачає систематичне поповнення, оновлення, вдосконалення знань про здоровий спосіб життя;
• принцип плюралізму уможливлює варіативність авторських проектів, планів і програм на основі інваріантного рівня знань для різних інтересів і нахилів усіх об'єктів навчально-виховного процесу;
• принцип превентивності означає, що виховні впливи держави, всіх виховних інститутів на основі врахування інтересів особистості та суспільства спрямовуються на профілактику негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, на допомогу їм та їх захист, вироблення неприйняття до негативних впливів соціального оточення. За таких умов забезпечуватиметься система заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру, спрямованих на формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин.
• принцип гуманізму передбачає орієнтацію на підростаючу особистість як вищу цінність, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, задоволення фундаментальних потреб виконавця (у розумінні, пізнанні, прийнятті, справедливому ставленні до неї); вироблення індивідуальної програми її розвитку; стимулювання розвитку в особистості свідомого ставлення до своєї поведінки, життєдіяльності.
• принцип цілеспрямованості, який утверджує, спрямованість на досягнення основної мети — підвищення ефективності функціонування власного організму і свідомого позитивного ставлення до нього.
Критеріями формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у підлітків є:
• на рівні фізичного здоров'я: прагнення до фізичної досконалості, ставлення до власного здоров'я як до найвищої соціальної цінності, фізична розвиненість, загальна фізична працездатність, загартованість організму, дотримання раціонального режиму дня, виконання вимог особистої гігієни, правильне харчування;
• на рівні психічного здоров'я (психологічного комфорту): відповідність пізнавальної діяльності календарному віку, розвиненість довільних психічних процесів, наявність саморегуляції, адекватна самооцінка, відсутність акцентуацій характеру та шкідливих звичок;
• на рівні духовного здоров'я: узгодженість загальнолюдських та національних моральних і духовних цінностей, наявність позитивного ідеалу, працелюбність, відчуття прекрасного в житті, у природі, у мистецтві;
• на рівні соціального здоров'я (соціального благополуччя): сформована громадська відповідальність за наслідки нездорового способу життя, соціально орієнтована комунікативність, доброзичливість у ставленні до людини, здатність до самоактуалізації, саморегуляції, самовиховання.
Формування здорового способу життя, культури здоров'я, підвищення її виховних можливостей потребує максимальної уваги до мотиваційної сфери дітей у прагненні бути здоровими. Мотивація на здоровий спосіб життя - це система ціннісних орієнтацій, внутрішнього спонукання до формування здоров'язберігаючих компетентностей.
Усі здорові люди люблять життя (Г. Гейне)
