А в душі вирують вирують нові рядки поезії:
Кетяги калини скроплені росою,
Заплелися верби тон6кою лозою,
І з'явилось диво - дівчина з косою!
Стрічкою звивається
Стежка між житами,
Доня посміхається
Ніжними вустами
Тонкими павутинками,
Мов з сонечка ясного,
Летять теплі промінчики
До усього живого
Личко сипле безтурботно,
Голос як дзвіночок,
Ніби в полі ти збираєш
злото-колосочок
Привела героїв з казки,
Всіх вложила спати,
Щоб могла з чарівниками
У мріях політати
Мрій, дитинко, і завжди
Цей промінчик доброти
Поміж люди ти неси
І запалюй їх ліхтарик теплоти.
Душі завжди хочеться тепла, спокою. І найбільше ти його отримуєш тоді, коли попадаєш в святе місце, в Божий Храм.
Сам Храм пронизаний любов'ю,
Тут торжествує Божий Дух
Й, зігріта вся надією
Я почуваюся, неначе пух
Світ, у якому ми живемо, - це складний світ. І лише краса думок і вчинків, гарна музика й прекрасні картини, поезія, і звичайно, прагнення людини до гармонії з природою допоможуть змінити світ на краще, тому що:
Багатство душі українського народу
Нескорене, горде, гучне.
Це стогін століть про жадану свободу,
Гірке сновидіння про щастя земне.
Це мужність козацька, хоробрість і сила,
Терпіння, чекання і піт.
Солдат український та братська могила,
Молитва "За многая літ".
Багатство душі мого красного роду
Калиною рясно цвіте,
Вшановує піснею дівочу вроду,
В полях України хлібами росте.
| 
